Документи, подані робочою групою в МОЗ України щодо впровадження фаху: «щелепно-лицева хірургія» (№ 22/59 від 09.03. 2000 р.)
Положення про лікаря щелепно-лицевого хірурга
1. Загальні положення
1.1. Лікар щелепно-лицевий хірург - спеціаліст з вищою медичною освітою, який має юридичне право надавати невідкладну та планову кваліфіковану медико-соціальну допомогу населенню. На посаду "лікар щелепно-лицевий хірург" призначається спеціаліст, що пройшов інтернатуру та клінічну ординатуру з щелепно-лицевої хірургії, лікарі хірургічних стоматологічних відділень, підготовка яких відповідає кваліфікаційній характеристиці лікаря щелепно-лицевого хірурга та лікарі зі стажем роботи в спеціалізованому стаціонарі не менше 3 років.
1.2. Підготовка щелепно-лицевого хірурга здійснюється в ВМНЗ на стоматологічних (та, як виняток, медичних) факультетах з послідуючим обов'язковим проходженням інтернатури та клінічної ординатури. Підготовка щелепно-лицевого хірурга здійснюється в ВМНЗакладах України на стоматологічних (та, як виняток медичних) факультетах з наступним обов'язковим навчанням в ординатурі та клінічній ординатурі. Для випускників стоматологічних факультетів строк навчання такий (в роках):
|
|
Хірургічна стоматологія |
Щелепно-лицева хірургія |
|
1. |
Інтернатура |
1,5 |
2,0 |
|
2. |
Магістратура |
1,5 |
2,0 |
|
3. |
Клінічна |
2,0 |
3,0 |
Випускники медичних факультетів, що бажають стати щелепно-лицевими хірургами, навчаються в інтернатурі із загальної стоматології 2 роки з наступною здачею іспитів в межах програми, а потім у клінічній ординатурі з щелепно-лицевої хірургії - 3 роки. Тематичне удосконалення лікарів щелепно-лицевих хірургів здійснюється в інститутах та факультетах вдосконалення лікарів.
1.3. Лікар щелепно-лицевий хірург здійснює свою діяльність, як правило в державній установі в стаціонарі та поліклінічних хірургічних стоматологічних відділеннях і, при наявності ліцензії - в недержавному медичному закладі (мале акціонерне, колективне підприємство кооператив), а також в порядку приватної практики.
1.4. Лікар щелепно-лицевий хірург може працювати за контрактом (договором) з державними, муніципальними органами, страховими медичними компаніями, медичними установами.
Посади, які може займати лікар щелепно-лицевий хірург:
- лікар відділення щелепно-лицевої хірургії;
- провідні фахівці (завідувачі) хірургічних відділень стоматологічних поліклінік;
- викладачі профільних кафедр ВМНЗ України та установ післядипломної освіти;
- лікарі онкологічних відділень "голова-шия".
1.5. Контингент складають хворі з захворюваннями, пошкодженнями, з вродженими та набутими деформаціями та дефектами органів та тканин щелепно-лицевої локалізації та шиї.
1.6. Лікар щелепно-лицевий хірург здійснює також амбулаторний лікувально-консультативний прийом.
1.7. Лікар щелепно-лицевий хірург керується теперішнім положенням, законодавчими та галузевими нормативними документами України з питань охорони здоров'я населення.
1.8. Контроль за діяльністю лікарі щелепно-лицевого хірурга проводиться в установленому порядку органами управління охорони здоров'я за місцем роботи лікаря, а також Українською асоціацією черепно-щелепно-лицевих хірургів.
1.9. Призначення, оплата праці та звільнення лікаря щелепно-лицевого хірурга здійснюється в відповідності з діючим законодавством та умовами контракту.
2. Обов'язки шелепно-лицевого хірурга
Основними обов'язками є:
2.1. Надання невідкладної та планової кваліфікаційної та спеціалізованої допомоги в відповідності з медичною ситуацією, вимогами кваліфікаційної характеристики та отриманим сертифікатом.
2.2. Проведення санітарно-освітньої роботи, пропаганди здорового способу життя, попередження розвитку хвороб.
2.3. Ведення затверджених форм облікової та звітної документації.
3. Права лікаря щелепно-лицевого хірурга
Лікар щелепно-лицевий хірург має право:
3.1. Укладати договори на надання медичних послуг в межах програми обов'язкового та добровільного медичного страхування з різними органами, підприємствами, закладами, страховими компаніями в установленому законом пороку.
3.2. Вносити пропозиції щодо питань поліпшення медико-соціальної допомоги.
3.3. Приймати участь в нарадах, науково-практичних конференціях з питань лікувально-профілактичної допомоги, бути членом різних загальних та професійних організацій, діяльність яких не протидіє цілям та задачам лікаря загальної практики, а також діючому законодавству.
3.4. Використовувати медичний заклад для підвищення своєї кваліфікації.
3.5. Проводити в установленому порядку експертизу якості отримання медичної допомоги пацієнту іншими спеціалістами.
4. Відповідальність лікаря щелепно-лицевого хірурга
Лікар щелепно-лицевий хірург несе повну відповідальність в межах своєї кваліфікації та компетентності за самостійно прийняте рішення. За протиправні дії та бездіяльність, що привели до шкоди здоров'ю або смерті пацієнта, несе відповідальність згідно з діючим законодавством.
Кваліфікаційна характеристика лікаря щелепно-лицевого хірурга
Кваліфікаційна характеристика - державний нормативний документ, який встановлює:
- професійне призначення та вимоги, використання лікарів та випускників вищих медичних навчальних закладів України;
- кваліфікаційні вимоги до них в формі професійних і соціально-професійних завдань з визначенням рівня сформованої діяльності з їх вирішенням;
- вимоги до атестації лікарів та випускників із спеціальності;
- щелепно-лицева хірургія;
- відповідальність за якість підготовки і використання лікарів-випускників стоматологічних факультетів медичних вузів.
Відповідно до вимог фаху лікар щелепно-лицевий хірург повинен знати та вміти:
І. Загальномедичні знання
1. основи законодавства охорони здоров'я, правові та директивні документи, що визначають діяльність органів та установ охорони здоров'я;
2. основні питання організації служби хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії;
3. основні директивні, інструктивно-методичні та інші документи, що регламентують діяльність служби;
4. основи медичної етики та деонтології, їх особливості в стоматології, щелепно-лицевій хірургії;
5. питання профілактики стоматологічних захворювань;
6. анатомо-фізіологічні особливості щелепно-лицевої області у віковому аспекті;
7. основи фізіології, патофізіології, патанатомії, біохімії, імунології, генетики та інших фундаментальних медичних дисциплін;
8. основи клінічної фармакології та фармакотерапії;
9. основи оторіноларінгології, очних хвороб, нейрохірургії, анестезіології та реаніматології, ЛФК та лікарського контролю та інших медичних дисциплін, що мають безпосереднє відношення до щелепно-лицевої ділянки;
10. основи здорового способу життя, вплив на людину екологічних, соціальних, зовнішніх та внутрішніх факторів.
II. Загально-фахові знання
- організація роботи хірургічного стоматологічного кабінету, відділення щелепно-лицевої хірургії;
- організація робочого місця лікаря з врахуванням наукової організації праці,, ергономіки, правил асептики і антисептики, профілактики інфекції та СНІДу;
- розрахування кількості медикаментів, інструментів, перев'язочного матеріалу та інших засобів для надання хірургічної допомоги хворим;
- складання плану лікувальної та профілактичної роботи;
- ведення обліково-звітної медичної документації, медичної статистики;
- визначення ступеню працездатності та тимчасової непрацездатності;
- забір субстратів, матеріалів для лабораторних досліджень;
- проведення клінічного та лабораторного обстеження хворих;
- проведення клінічної оцінки загально-клінічних аналізів;
- методи інтенсивної терапії провідних невідкладних станів;
- знати особливості проведення трудової, військово-медичної та судово-медичної експертизи.
III. Загальні навички
- зібрати загальноклінічний анамнез;
- зібрати направлений стоматологічний анамнез;
- здійснити клінічне та лабораторне обстеження, визначити необхідність консультацій суміжних фахівців;
- скласти план дообстеження і лікування з урахуванням періоду хвороби, характеру супутньої патології і особливостей перебігу захворювання щелепно-лицевої ділянки у конкретного хворого;
- встановити і обгрунтувати клінічний діагноз;
- визначити необхідність госпіталізації, можливість амбулаторного лікування, консультування та лікування у інших спеціалістів;
- здійснити належні профілактичні заходи;
- оформити необхідну документацію, регламентовану відповідними положеннями;
- провести реабілітацію хворого.
IV. Спеціальні навички
- надати невідкладну допомогу на догоспітальному та госпітальному етапах при анафілактичному та травматичному шоку, колапсі, втраті свідомості, асфіксії, кровотечі, судомному синдромі, гіпертензії, комах, зупинці серця та дихання та інших невідкладних станах;
- зробити трахеостомію, конікотомію;
- зробити венесекцію;
- забезпечити адекватне хірургічне втручання та медикаментозне лікування гострих та хронічних запальних процесів щелепно-лицевої області;
- забезпечити адекватне спеціалізоване лікування травматичних пошкоджень кісток та м'яких тканин обличчя;
- діагностувати та надати адекватну допомогу при доброякісних та злоякісних пухлинах щелепно-лицевої області, передракових станах шкіри та слизової оболонки порожнини рота;
- діагностувати та надати належну допомогу при дистрофічних, гострих та хронічних запальних захворюваннях слинних залоз;
- обстежувати та проводити лікування хворих з захворюваннями та пошкодженнями скронево-нижньощелепного суглобу, з захворюваннями лицевих нервів;
- діагностувати та надати сучасну хірургічну допомогу та планувати етапи подальшого лікування та реабілітації при вроджених та набутих вадах щелепно-лицевої області;
- володіти методами відновної, реконструктивної та естетичної хірургії м'яких тканин та кісток лицьового скелету, а також стоматологічної імплантації;
- вміти надати невідкладну допомогу потерпілим в екстремальних умовах.
V. Маніпуляції
- накладання та корекція пристроїв при лікуванні переламів щелеп;
- промивання та діаліз гнійних ран щелепно-лицевої області;
- діагностична та лікувальна пункція додаткових пазух носа;
- діагностична пункція новоутворень щелепно-лицевої області;
- катетеризація та зондування слинних залоз;
- вправлення вивиху нижньої щелепи;
- накладання іммобілізуючих та лікувальних пов'язок на голові;
- забір патологічного матеріалу для гістологічних та мікробіологічних досліджень;
- виготовлення діагностичних масок та відбитків обличчя та щелеп;
- передня та задня тампонада порожнини носу;
- нехірургічні методи зупинки кровотечі;
- репозиція та іммобілізація відламків кісток обличчя;
- годування та догляд за тяжкими хворими;
- визначення групи крові та переливання;
- розрахунки при пластичних операціях.
Лікар хірург-стоматолог - щелепно-лицевий хірург II кваліфікаційної категорії поряд з вищезазначеними знаннями і навичками, повинен вміти логічно обґрунтувати діагноз і тактику лікування, провести диференційну діагностику, орієнтуватись в питаннях реконструктивно-відновної хірургії щелепно-лицевої області, виконувати прості відновні операції.
Лікар хірург-стоматолог - щелепно-лицевий хірург І кваліфікаційної категорії повинен крім вищезазначеного вирішувати питання ускладненої діагностики, поглиблено вивчати всю хірургічну стоматологічну та щелепно-лицеву патологію, мати знання з суміжних лікарських спеціальностей, виконувати прості реконструктивно-відновні операції.
Лікар хірург-стоматолог - щелепно-лицевий хірург вищої кваліфікаційної категорії крім вищезазначеного повинен мати знання з суміжних дисциплін, а саме: терапії, хірургії, хвороб вуха, горла, носа, хвороб шкіри, венеричних, хірургічних, очних хвороб, брати участь в науково–практичних конференціях і мати друковані наукові праці, виконувати реконструктивно-відновні операції середнього та вищого рівня складності.
Кваліфікаційна характеристика є документом, яким повинні керуватися всі вищі учбові заклади України, що ведуть підготовку кадрів за даною спеціальністю, органи врядування, та використовуючи її для постійного вдосконалення навчання та виховання спеціалістів широкого профілю у відповідності з потребами та перспективами соціально-економічного та науково-технічного прогресу.
Всі зміни та доповнення, обумовлені необхідністю відображення нових наукових даних і досягнень практики в стан підготовки кадрів за спеціальністю, можуть бути внесені в кваліфікаційну характеристику тільки за згодою Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України.
Положення про відділення щелепно-лицевої хірургії
Функції відділення
1. Надання кваліфікованої та спеціалізованої діагностичної, планової та екстреної лікувальної допомоги хворим з захворюваннями та пошкодженнями органів і тканин щелепно-лицевої ділянки.
2. Організаційно-методична допомога лікувально-профілактичним закладам з питань діагностики та лікування захворювань та пошкоджень щелепно-лицевої ділянки.
3. Вивчення поширеності захворювань щелепно-лицевої ділянки в регіоні, впровадження ефективних методів їх виявлення та профілактики.
4. Підвищення кваліфікації лікарів стоматологічних хірургічних кабінетів та відділень з питань діагностики та лікування хворих з захворюваннями та пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки.
5. Вивчення передового досвіду кращих відділень України та інших держав, впровадження їх досягнень в роботу.
6. Консультативна та хірургічна допомога в регіоні по лінії територіального центру екстреної медичної допомоги.
Структура відділення
1. Відділення щелепно-лицевої хірургії містить 40-80 ліжок і розміщено в хірургічному корпусі типового проекту.
2. Набір приміщень для лікувально-діагностичного та консультативного процесу відповідає специфічним вимогам клініки.
Штатний розклад відділення
Визначається з розрахунку 15-20 ліжок на одного лікаря-ординатора, в тому числі одна ставка - на лікаря з загальної стоматології та 4,75 ставки лікарів для надання ургентної цілодобової допомоги. Штати середнього та молодшого персоналу - по загальнохірургічним нормам, а також 1 ставка -зубного техніка.
Показання для направлення в відділення щелепно-лицевої хірургії
1. Травматичні пошкодження кісток та м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї, органів порожнини рота.
2. Доброякісні новоутворення щелепно-лицевої локалізації та шиї (виключно ЛОР органи, стравохід, верхні дихальні шляхи).
3. Злоякісні новоутворення обличчя, щелеп, органів порожнини роту, слинних залоз, лімфатичного апарату підщелепних ділянок та шиї для проведення хірургічного лікування.
4. Хвороби слинних залоз (виключно епідемічний паротит).
5. Неспецифічні пошкодження лімфатичного апарату обличчя та шиї (виключно інфекційний мононуклеоз).
6. Одонтогенні та неодонтогенні запальні процеси в щелепно-лицевій ділянці (виключно рожисте запалення, дерматити та дерматози), в тому числі одонтогенні гайморити.
7. Одонтогенні неврити та ідеопатична невралгія трійчастого нерву, синдроми лицевого болю.
8. Артрити і артрози скронево-нижньощелепного суглобу. Синдром дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів.
9. Вроджені вади розвитку обличчя та щелеп.
10. Набуті дефекти та деформації обличчя та щелеп.
11. Лікування часткової або повної вродженої та набутої адентії з використанням стоматологічних імплантатів.
12. Вогнепальні поранення обличчя та шиї.
13. Пацієнти «косметологічного, естетичного профілю».
14. Пацієнти з захворюваннями слизової оболонки порожнини роту та супутніми захворюваннями.
Перелік обладнання відділення
Загальномедичне обладнання, в тому числі ліжка, тумбочки, шафи, столи, стільці та інший інвентар, а також спеціальне для щелепно-лицевої хірургії і загальної стоматології, щелепно-лицевого протезування.
Об'єм діагностичних досліджень, які проводяться в відділенні щелепно-лицевої хірургії
Загальноклінічні дослідження, в тому числі крові, сечі, інших середовищ організму; бактеріологічні; цитологічні; фізіологічні, рентгенографічні, ультразвукові; комп'ютерна томографія, ЯМР; комп'ютерна обробка фото- і R-зображень; обробка масок обличчя, моделей щелеп, розрахунок діагностичних R-грам кісток обличчя; артро- і синусоскопія артроскопами та ін.
Об'єм лікування
який виконується в відділення щелепно-лицевої хірургії - хірургічне, медикаментозне та інші види лікування в залежності від виду та тяжкості патології, а також зубо-щелепно-лицеве протезування та виготовлення лікувальних назубних апаратів.
Перелік обстежень, які необхідно мати пацієнту при плановому вступі -в об'ємі відповідно стандартам якості по кожній патології.
Порядок госпіталізації в відділення щелепно-лицевої хірурги:
1. Планова госпіталізація хворих в відділення здійснюється за направленням консультанта щелепно-лицевого хірурга.
2. Госпіталізація за ургентними показниками здійснюється через прийомне діагностичне відділення при доставці хворих та постраждалих бригадою медичної допомоги, а також при самостійному зверненні громадян в вечірній і нічний час та по вихідним дням.
3. Для проведення наукового та учбового процесу 15 % від загального числа госпіталізованих може поступати до клініки - баз кафедр щелепно-лицевої хірургії по направленню співробітників кафедр (підстава: наказ Міністерства Охорони Здоров'я України від 05.06.1997 №174).
Перелік документації
1. медична карта пацієнта стаціонарного відділення;
2. температурний лист;
3. лист призначень;
4. стаціонарний журнал;
5. лист реєстрації первинного онкологічного хворого;
6. журнал для реєстрації інфекційного хворого;
7. листок обліку руху хворих та ліжкового фонду стаціонару;
8. порційні вимоги для харчування хворих;
9. журнал реєстрації використання наркотичних та сильнодіючих препаратів;
10. журнал реєстрації інструктажу співробітників з техніки безпеки;
11. операційний журнал;
12. журнал для реєстрації переливання крові та кровозамінників;
13. журнал реєстрації санітарного стану відділення;
14. форми направлень для гістологічного, цитологічного та бактеріологічного досліджень;
15. журнал обліку медичного обладнання та інструментарію;
16. журнал обліку м'якого та твердого інвентарю;
17. графік роботи співробітників;
18. табель обліку робочого часу;
19. звітні відомості по використанню медикаментів;
20. журнал обліку роботи: - лікаря-ортопеда - ортодонта – терапевта стоматолога, лікаря-фармакотерапевта, лікаря-фізютерапевта, зубного техніка, фото- ЄВМ - лаборанта;
21. журнали витрат: медикаментів, матеріальних ресурсів (гіпс, плівка і т.і.).
| 
